"За Україну вип'ємо давай" - или еще раз про то, почему У. не Р.

[taki_net]

Вот еще Тризубый Стас - Біля парадного входу

Небо над Києом вкрилося хмарами,
вітер під ковнір з дощем забивається,
натовп стотисячний трійками-парами
під парасолями гуртом ховається.
Нас звідусіль оточили омонівці,
ми стоїмо під верховною радою.
Може, покажуть мене в телехроніці
із кулеметом і кума з гарматою

Давай, Микола, чарку наливай.
За Україну вип'ємо давай.
За наш тризуб. За наші прапори.
Давай здіймемо вище келих догори (...)

Давай, Миколо, ще один
і за Палац і за Кабмін,
за податкову, Білий Дім,
щоб було добре їм усім.
Вони також там п'ють за нас,
уболівають кожен час
за те, що мокнем під дощем
і далі й кроку не підем.

Вот с этого места - подробнее. Палац и Кабмин как приз революции - это мы понимаем, но откуда в списке налоговка? Вот тут мы попадаем на главную разницу между Р. и У. Уж если мы отрываем задницу от кресла, уж если захотим встать перед ОМОНом и спецназом - но не из-за такой мелочи. Нет, нам надо исправлять карту звездного неба и участвовать в победе Добра над Злом.

А налоги - что налоги. Про них что говорить - во-первых, их не должно вообще быть, а во-вторых, как правительство решит - такие и будут. Чего о них волноваться.

Так и живем.

Comments

[taki-net.livejournal.com]

Поэты поэтами, а митинги митингами. Оппозиция (я не имею в виду узкий круг интеллектуалов, например, Вас) будет гнать лозунги про "долой гегемонию США" или, наоборот, "даешь глобализацию", но даже если в ее программе найдется место реформированию налогов - то тмелким шрифтом.

Особенно, конечно, у наших левых. Тут просто диагноз.