Подобные события происходили, разумеется, не только во Львове. Вот Тарнополь, из "Ereignismeldung UdSSR Nr. 14":
5.7. украинцы согнали в кучу около 70 евреев и прикончили их ручными гранатами. Еще 20 евреев на улице были забиты военными и украинцами как реакция на убийство трех немецких солдат, которых нашли в тюрьме связанными с вырезанными языками и выколотыми глазами.
О том же в свидетельстве очевидца: Ужасная волна погромов, направленная в отличие от последующих акций только против евреев, началась уже в четверг и продолжилась в пятницу, 4 июля. Украинцы, которые сразу после прихода немцев получили оружие, вытаскивали евреев из домов. Многие сотни евреев были согнаны во двор тюрьмы, что сопровождалось избиениями и издевательствами. Там их заставили выкапывать трупы, оставленные русскими. Еврейские жители были обвинены в том, что повинны в смерти этих людей. Пока они копали, издевательства продолжались. Из окна в них кидали ручные гранаты. Тех, кто выжил, расстреляли. Это произошло не только с одобрения. но и при содействии немецких солдат. Но это было только начало. Евреев вытаскивали из домов и сгоняли в определенные места. В большие подвалы, дворы и в синагоги, в которые тоже могло вместиться много народа. Там их расстреливали. В синагоге (молитвенном доме) Янкеля было уничтожено несколько сот евреев. Здание подожгли. В евреев, пытавшихся выбежать из горящего здания, стреляли. В этой синагоге погиб мой брат, позже я обнаружил его тело. Мой отец тоже погиб в те дни... (цит. по книге «Преступления вермахта»)
Вернемся теперь к позиции ОУН. Подлинность следующего документа, насколько я знаю, подвергается сомнению, тем не менее он опубликован в официальном сборнике документов «ОУН в 1941 году». Это протокол конференции ОУН 18-19 июля:
ГУПАЛО: Добре було би, якби нам віддали райони, заселені українцями. Головне, багато всюди є жидів. В центрах спеціально. Не дозволити їм там жити. Вести політику на виселення. Вони будуть самі втікати. А може виділити їм якісь міста, пр. Бердичів. ЛЕНКАВСЬКИЙ: Схарактеризуйте мені жидів. ГОЛОВКО: Жиди є дуже нахабні. Не можна було сказати жид. З ними треба поступити дуже остро. В центрі не можна держати рішучо. Мусимо їх покінчити. ЛЕВИЦЬКИЙ: В Німеччині жиди мають арийський параграф. Для нас більше цікава є ця справа в Генерал Губернаторстві. Там назначено кожного жида. Кожний жид мусів бути зареєстрований в віроісповідній громаді. Їх усували із деяких міст приміром з Кракова, а переміщували до інших, пр. до Варшави, призначували їм гета, які обмуровували мурами. Вони мають кіна, театри, але не мають що їсти. Молоді здібні до праці - ідуть до праці. Частину треба знищити. Хоч і тепер є вже дещо знищено... Факт є, що деякі влізли в українську кров, богато женилися з українками. В Німеччині є різні пів-жиди, чверть-жиди, але в нас так бути не може. Німець, що жениться з жидівкою, стає жидом. ГОЛОВКО: На Україні супружжа з жидівками є головно в містах. Жидівки виходили заміж за Українців для вигідного життя, коли українці банкротували вони розводилися. Жиди з українками добре навіть жили. Мені дуже подобається німецький погляд. ГУПАЛО: В нас є багато працівників жидів, яких навіть поважають, є і такі, які вихрестилися до революції. ЛЕНКАВСЬКИЙ: Це треба розглядати індивідуально. ЛЕВИЦЬКИЙ: Німці спеціалістів використовують. В Кракові є 5 жидів, що не носять опасок, за те, що добрі сили. Мені здається, що німецький спосіб жидівської справи нам дуже підходить. Мусимо індивідуально розглядати поодинокі випадки. ЛЕНКАВСЬКИЙ: Відносно жидів приймемо всі методи, які підуть їм на знищення.
Кстати, в Житомире самопровозглашенные после ухода большевиков власти по собственной инициативе обязали евреев носить специальные знаки: голубую звезду Давида на белом фоне.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
5.7. украинцы согнали в кучу около 70 евреев и прикончили их ручными гранатами. Еще 20 евреев на улице были забиты военными и украинцами как реакция на убийство трех немецких солдат, которых нашли в тюрьме связанными с вырезанными языками и выколотыми глазами.
О том же в свидетельстве очевидца:
Ужасная волна погромов, направленная в отличие от последующих акций только против евреев, началась уже в четверг и продолжилась в пятницу, 4 июля. Украинцы, которые сразу после прихода немцев получили оружие, вытаскивали евреев из домов. Многие сотни евреев были согнаны во двор тюрьмы, что сопровождалось избиениями и издевательствами. Там их заставили выкапывать трупы, оставленные русскими. Еврейские жители были обвинены в том, что повинны в смерти этих людей. Пока они копали, издевательства продолжались. Из окна в них кидали ручные гранаты. Тех, кто выжил, расстреляли. Это произошло не только с одобрения. но и при содействии немецких солдат.
Но это было только начало. Евреев вытаскивали из домов и сгоняли в определенные места. В большие подвалы, дворы и в синагоги, в которые тоже могло вместиться много народа. Там их расстреливали. В синагоге (молитвенном доме) Янкеля было уничтожено несколько сот евреев. Здание подожгли. В евреев, пытавшихся выбежать из горящего здания, стреляли. В этой синагоге погиб мой брат, позже я обнаружил его тело. Мой отец тоже погиб в те дни...
(цит. по книге «Преступления вермахта»)
Вернемся теперь к позиции ОУН. Подлинность следующего документа, насколько я знаю, подвергается сомнению, тем не менее он опубликован в официальном сборнике документов «ОУН в 1941 году». Это протокол конференции ОУН 18-19 июля:
ГУПАЛО: Добре було би, якби нам віддали райони, заселені українцями. Головне, багато всюди є жидів. В центрах спеціально. Не дозволити їм там жити. Вести політику на виселення. Вони будуть самі втікати. А може виділити їм якісь міста, пр. Бердичів.
ЛЕНКАВСЬКИЙ: Схарактеризуйте мені жидів.
ГОЛОВКО: Жиди є дуже нахабні. Не можна було сказати жид. З ними треба поступити дуже остро. В центрі не можна держати рішучо. Мусимо їх покінчити.
ЛЕВИЦЬКИЙ: В Німеччині жиди мають арийський параграф. Для нас більше цікава є ця справа в Генерал Губернаторстві. Там назначено кожного жида. Кожний жид мусів бути зареєстрований в віроісповідній громаді. Їх усували із деяких міст приміром з Кракова, а переміщували до інших, пр. до Варшави, призначували їм гета, які обмуровували мурами. Вони мають кіна, театри, але не мають що їсти.
Молоді здібні до праці - ідуть до праці. Частину треба знищити. Хоч і тепер є вже дещо знищено... Факт є, що деякі влізли в українську кров, богато женилися з українками. В Німеччині є різні пів-жиди, чверть-жиди, але в нас так бути не може. Німець, що жениться з жидівкою, стає жидом.
ГОЛОВКО: На Україні супружжа з жидівками є головно в містах. Жидівки виходили заміж за Українців для вигідного життя, коли українці банкротували вони розводилися. Жиди з українками добре навіть жили. Мені дуже подобається німецький погляд.
ГУПАЛО: В нас є багато працівників жидів, яких навіть поважають, є і такі, які вихрестилися до революції.
ЛЕНКАВСЬКИЙ: Це треба розглядати індивідуально.
ЛЕВИЦЬКИЙ: Німці спеціалістів використовують. В Кракові є 5 жидів, що не носять опасок, за те, що добрі сили. Мені здається, що німецький спосіб жидівської справи нам дуже підходить. Мусимо індивідуально розглядати поодинокі випадки.
ЛЕНКАВСЬКИЙ: Відносно жидів приймемо всі методи, які підуть їм на знищення.
Кстати, в Житомире самопровозглашенные после ухода большевиков власти по собственной инициативе обязали евреев носить специальные знаки: голубую звезду Давида на белом фоне.
(окончание следует)